- сновига
- -и, ч. і ж.Той, хто вештається, потикається туди-сюди.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сновига — іменник чоловічого або жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сновигання — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
сновигати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
лунатик — а, ч. Хворий на лунатизм, сновига … Український тлумачний словник
сновигайло — а, ч., розм. Те саме, що сновига … Український тлумачний словник